Анотація: Важливою складовою сталого розвитку будь-якої країни є економічно та соціально розвинені регіони. На теперішній час з’явилися багато викликів, з якими державі потрібно впоратися: воєнні дії руйнують інфраструктуру, економіку та соціальну сферу окупованих територій, етнічні конфлікти становлять загрозу розмежування суспільства за відповідними ознаками, нерівномірність географічного розподілу ресурсів зумовлює різний економічний стан в регіонах. Всі зазначені проблеми повинна вирішувати держава, отже, формувати відповідну політику і напрацьовувати механізми для зменшення диспропорцій і вирівнювання соціального та економічного становища. З’ясовано, що регулювання розвитку регіонів — це державна регіональна економічна політика, яка являє собою набір організаційних засобів згідно з якими відбувається вплив держави на суспільство, створення відповідних умов для економічного та соціального розвитку території. Доведено, що механізмом державної регіональної економічної політики виступає: 1) нормативноправова база; 2) капіталовкладення та їх розподіл між регіонами; 3) важлива роль місцевого самоврядування; 4) бюджетно-фінансове регулювання регіонального розвитку, прогнозування та програмування. Визначено мету державної регіональної економічної політики та заходи впливу держави на території. Зроблено висновок, що Україна на сьогодні має значний інструментарій для здійснення ефективного управління соціально-економічним розвитком територій, проте лишається невирішеним питання в його ефективному застосуванні. Недослідженим є питання про визначення шляхів удосконалення соціально-економічного розвитку території.