Анотація: У статті обґрунтовано передумови реконструкції (апгрейду) системи регулювання міжнародної торгівлі на глобальному, регіональному, національному рівні та акцентовано на потребі дієвого залучення інструментів корпоративного рівня у процес вирішення конфлікту національних інтересів, які на сучасному етапі розвитку міжнародної торговельної системи, перейшли у неприпустимий для цивілізованого світу, військовий формат. На основі аналізу трендів формування Глобального господарства представлено авторське бачення ключових дефініцій міжнародної торгівлі у сучасному її розумінні, а саме як платформи для обміну перевагами при розумінні конкуренції як інструменту етичної мотивації в умовах різного рівня розвитку держав. Виявлено, що міжнародна торгівля розвивається в умовах турбулентності Світогосподарської системи. Глобальні виклики: VUCA (volatility, uncertainty, complexity, ambiguity) — нестабільність, не визначеність, складність, неоднозначність. Сформовано алгоритм реалізації національних інтересів у міжнародній торговельній системі. Акцентовано на важливості відповідальності держави за захист прорахованого рівня національної економічної безпеки. Визначено модель функціонування міжнародних економічних відносин, дії суб’єктів які слід охарактеризувати як стан протокольної толерантності до навколишнього середовища; офіційної стурбованості, проте реальної байдужості до довкілля; Пріоритезація власних НЕІ (національних економічних інтересів); актуалізація моніторингу — ретельного прорахунку рівня НЕБ (національної економічної безпеки). За цих умов, запропоновано алгоритм реалізації «Національної відповідальності» за забезпечення національної економічної безпеки у міжнародній торговельній системі. Який слід реалізовувати з, по-перше, усвідомлення реального стану МЕВ; по-друге, провести оцінку реального стану взаємодії з кожним учасником МЕВ (державами, компаніями — стратегічними та потенційно стратегічними партнерами); по-третє, усвідомлення пріоритетності фокусування на власних національних економічних інтересів та захисті, при безупинному моніторингу рівня національної економічної безпеки. По-четверте, оцінка власного стану секторів економіки та постійний його моніторинг, як результат — формування і трансформація НЕІ; моніторинг НЕБ. По-п’яте, превентивна дипломатична діяльність. Постійні, ефективні комунікації (і з результатом «+» і з результатом «–»). Усвідомлення, що дії — це дієвість. Злочинною є без дієвість і відсутність ініційованих комунікацій у МЕВ з ілюзорними сподіваннями на само вирішення конфлікту інтересів без діалогу і дій. Сформовано авторський перелік ціннісних принципів ефективних комунікацій суб’єктів Світогосподарської системи як підґрунтя апгрейду системи регулювання міжнародної торгівлі. Апгрейд системи регулювання міжнародної торгівлі слід розуміти не як заперечення напрацьованого у межах національних, регіональних та глобальних інституцій, а як критичний аналіз на предмет дієвості та результативної ефективності при реалізації комерційних, ціннісних інтересів в умовах мирного співіснування при безумовному визнанні унікальності і права на її реалізацію на основі взаємної поваги.