Анотація: У статті розглядається мережева економіка з кількох точок зору: перехід від індустріальної економіки до постіндустріальної, як цифрова та інформаційна інфраструктура, з точки зору прав інтелектуальної власності. Зазначено, що мережева економіка є лідером постіндустріального суспільства, і водночас її можна вважати каталізатором технологічного розвитку країни. Також вказано, що мережева економіка розглядається як еволюційний фактор, що впливає на геоспеціалізацію. Певні відмінності у визначеннях постіндустріального суспільства, економіки знань як теоретичних побудов і реальності свідчать про необхідність обговорення окремих проблем, пов’язаних зі становленням і розвитком постіндустріальної цивілізації. Настання постіндустріальної фази і становлення відповідного суспільства характеризуються процесом створення постійно зростаючої частки ВВП у сфері послуг і збільшенням концентрації зайнятих у цій сфері людської діяльності. У країнах з високим рівнем розвитку в структурі ВВП переважає третинний сектор, вторинний сектор представлений переробною промисловістю, тоді як частка первинного сектора невелика. Дведено, що перехід до нового технологічного способу виробництва супроводжується глибокими структурними змінами у галузях виробництва. Показано, що техніка як важливий елемент продуктивних сил завжди існує в певній соціально-економічній формі, яка визначається панівними виробничими відносинами. Зроблено висновок, що, незважаючи на єдність технологічної та економічної складових суспільного виробництва, між ними неминуче виникають неузгодженості та суперечності. Накопичення капіталу і науково-технічний прогрес змінюють структуру капіталу, підвищується технічна озброєність праці, а отже, змінюється технічна вартісна структура капіталу, що визначає тенденцію до зниження норми прибутку.