Анотація: У статті розглянуто актуальне питання виявлення особливостей розвитку корпоративної соціальної відповідальності у глобальних координатах екологічної домінанти та факторах, що формують цю відповідальність. Вирішене наукове завдання, що досі є недостатньо дослідженим і оформленим — визначення основних ключових моделей корпоративної екологічної відповідальності у глобальному просторі інтернаціоналізації та корпоратизації. Автор пропонує три таких основні моделі: європейську, англосаксонську та азійську. Зазначено, що ці моделі принципово відрізняються між собою як за рівнем державного регулювання економічної діяльності корпоративного сектору, так і спектром застосовуваного з боку держав інструментарію стимулювання бізнес-структур до ініціації програм і проєктів корпоративної екологічної відповідальності, а також ступенем відповідності інтересам і запитам іноземних власників, партнерів й інвесторів. У першу чергу в статті охарактеризовані базові засадничі принципи європейської моделі корпоративної екологічної відповідальності. Відзначено домінування заходів державного регулювання даного аспекту діяльності компаній як головної притаманної риси європейської моделі корпоративної екологічної відповідальності. Іншими притаманними їй особливостями виявилися її солідарний характер та найвищий рівень залучення держави у процеси реалізації різного роду екологічних програм і проєктів за участі бізнес-сектору. Переважна орієнтація програм і проєктів європейської корпоративної екологічної відповідальності на розв’язання бізнес-структурами найбільш гострих для тих чи інших територій екологічних проблем також є її відмінною рисою. Характеризуючи англосаксонську модель корпоративної екологічної відповідальності, автор зосереджується на основних історичних витоках даної моделі. Детально розглянути особливості реалізації даної моделі корпоративної екологічної відповідальності у США та Канаді. Що ж до азійської моделі корпоративної екологічної відповідальності, в статті зазначене, що вона матеріалізує у собі, з одного боку, унікальні риси економічного і соціального прогресу держав азійського мегарегіону, а з другого — універсальний характер переходу компаній корпоративного сектору до сталого і соціально відповідального бізнесу. Автор доводить органічне доповнення (а почасти і трансформацію) азійською моделлю екологічної відповідальності компаній її класичних зразків в особі європейської та американської моделей.