Анотація: Вторгнення рф в Україну послугувало тригером для запуску процесу докорінних змін в архітектурі європейського ринку газу. Зменшення обсягів поставок трубопровідного газу з рф призвело до загального зменшення попиту на природний газ в ЄС, а також збільшення частки відновлювальних джерел енергії в енергобалансі. Проявилися досі невідомі приховані недоліки лібералізації, що з 1990-х років була покладена в основу функціонування європейських енергетичних ринків, наслідком чого стало тимчасове повернення жорсткого регулювання обсягів споживання енергоносіїв та цін на них з боку урядів. Система ціноутворення на природний газ на європейських спотових майданчиках з урахуванням лише наявних обсягів вхідного газу в трубопровідній мережі і підземних газових сховищах, без урахування попиту і пропозиції на скраплений газ зі сторони Азії та США відповідно, призвела до того, що газовий хаб TTF (Title Transfer Facility), який вважався еталоном ціноутворення для інших регіональних європейських спотових ринків, перестав відображати ринкові реалії, і ціна на природний газ в ЄС у 2022 досягала рекордних показників. Зі зниженням ціни на природний газ на початку 2023 р., глибинна проблема невідповідного відображення на європейських майданчиках спотової торгівлі динаміки попиту і пропозиції на скраплений газ з боку глобальних газових акторів зберігає актуальність. Допоки більш репрезентативний за газовий хаб TTF бенчмарк не винайдено, в ЄС застосовується механізм корекції цін, вплив якого в періоди рекордно високих цін на природний газ, залишається досі маловивченим.

Метою статті є аналіз динаміки ціноутворення на еталонному майданчику спотової газової торгівлі в ЄС в кризовий період 2022–2023 рр. у контексті дослідження ширшого процесу реструктуризації ринку газу ЄС. У статті проаналізовано особливості та можливі наслідки застосовування механізму корекції цін для газової торгівлі в ЄС. Розглянуто актуальні проблеми функціонування європейського еталонного газового хабу TTF. Представлено ретроспективний аналіз формування внутрішнього енергетичного ринку ЄС, в основу якого була покладено лібералізація. Побіжно заторкається процес реструктуризації європейського газового ринку, обумовлений зменшенням частки російського газу в загальній структурі імпорту природного газу в ЄС. Висунуто гіпотезу, що лібералізація, покладена в основу функціонування внутрішнього енергетичного ринку ЄС, є недостатньою умовою досягнення енергетичної безпеки.