Анотація: Структурні перетворення, поступова трансформація інституційного середовища в нашій державі визначили напрями подальшого соціально-економічного розвитку села та в цілому сприяли реалізації підприємницької ініціативи. Проте усталені наразі організаційно-економічні постулати ведення бізнесу часто не враховують іманентні особливості провадження такого виду діяльності аграрних підприємствах. Активізація підприємництва як наймобільнішої частини ринку праці, що залучає основну масу трудових ресурсів села, розглядається нині як одна з основних детермінант комплексного вирішення ключових організаційно-економічних проблем у сільській місцевості, передусім за рахунок диверсифікації економічної складової та нівелювання негативних тенденцій щодо зайнятості сільських жителів тощо. Поступова трансформація організаційно-правових форм, бізнес-функцій, масштабів і сфер застосування підприємництва суттєво вплинули на термінологічну сутність, яка вкладається в його тлумачення. Активізація бойових дій та введення воєнного стану значно дестабілізувало діяльність вітчизняних бізнес-суб’єктів. Результати проведених досліджень свідчать, що внаслідок загострення збройної агресії майже 50 % підприємств фактичного зупинили економічну діяльність, 20 % — здійснили релокацію всередині України, а 4,4 % — за кордон. У міжнародних рейтингах Україна має найнижчі оцінки за кількома показниками: зовнішнього середовища, пов’язаних з якістю управління, захистом прав власності, рівнем корупції, ефективністю судової системи. Сформованорекомендації щодо методичних засад державного регулювання малого та середнього підприємництва з урахуванням глобальних тенденцій розвитку суб’єктів цієї сфери і можливостей підвищення їх конкурентоспроможності на національному та світовому ринках.