Анотація: Податки як економічне явище, пройшовши тривалий шлях еволюції, поступово перетворювалися із суто фіскального механізму на інструмент державного управління економічними процесами. Еволюційні зміни відбувались, зокрема і через вдосконалення функцій податків. Однією з них є регулююча функція, яка спрямована на зміну економічних та соціальних процесів в державі. Найбільший ефект регулювання досягається при застосуванні прямих податків, оскільки завдяки звільненню від їх сплати або зменшенню суми податку до нарахування здійснюється безпосередній вплив на об’єкти регулювання задля отримання визначеної мети. При цьому процес адміністрування пільгового оподаткування є прозорим для здійснення належного контролю за використанням вивільнених від оподаткування коштів та ефективним з точки зору залучення інвестицій.

Податкові пільги, які існують в системі оподаткування України, дають змогу впливати не тільки на економічну поведінку платників податків, а і забезпечувати пріоритетність напрямів їх діяльності в рамках економічної політики держави.

Одним з основних важелів такого регулювання можна визначити податок на прибуток підприємств, як джерело державних фінансових ресурсів, який забезпечує вплив на процеси інвестиційно-інноваційної та зовнішньоекономічної діяльності платників податків в державі.

У статті розглянуто сутність існуючих податкових пільг з податку на прибуток підприємств як одного з інструментів державного податкового регулювання. На основі аналізу практичних аспектів запровадження і застосування окремих податкових пільг запропоновано удосконалення терміну «податкова пільга», що визначено в Податковому кодексі України, а також необхідність подальшого напрацювання та визначення критерію для поділу існуючих податкових пільг у Довіднику пільг, затвердженому Державною податковою службою України, на ті, які є втратами доходів бюджету та інші податкові пільги, які можуть мати опосередкований вплив на бюджетні надходження.