Анотація: Шлях до тісніших зв’язків між Україною та Європейським Союзом (ЄС) був відзначений важливими віхами та стратегічними домовленостями. Від першої декларації про наміри в 1990-х роках до знакової Угоди про асоціацію траєкторія відображає поглиблення зобов’язань сприяти політичній асоціації та економічній інтеграції. Отримання Україною статусу кандидата на членство в Європейському Союзі та початок переговорів щодо інтеграції України до ЄС підкреслюють появу економічних можливостей для країни, зокрема, коли ми формулюємо стратегію її післявоєнного відновлення. В той же час суттєві корективи у задачі, які сьогодні вирішує Україна на тлі її євроінтеграційних прагнень, вносять наслідки військової агресії Росії, які несуть не лише людські втрати, окупацію окремих територій, а й знищення місць, сіл та життєво важливої інфраструктури, від відновлення якої залежить можливість повернення людей до нормальні умови життя. Не менш критичною є ситуація з адаптацією у приймаючих громадах людей та підприємств, які переселяються з окупованих територій та територій у зону бойових дій. Відбуваються структурні зміни в галузевій спеціалізації територій у зв’язку з переміщенням бізнесу.

Проблемам управління сталим розвитком територіальних громад присвячені праці таких вітчизняних науковців, як О.В. Безуглий, О.І. Васильєва, О.К. Гордєєв, Т.А.

Кравченко, М.М. Патинська, Ю.М. Петрушенко, Б.О. Федірко та інших. На дослідженням проблем і практики забезпечення сталого розвитку працювали такі зарубіжні дослідники, як: А.А. Лейзеровіч, Р.В. Кейтс, Т.М. Перріс, Дж.М. Хулс.Метою дослідження єузагальнення підходів до збалансованого територіального розвитку в країнах ЄС, що слугуватиме поширенню європейських пріоритетів і кращих практик на відновлення територій України на принципах Build Back Better та Build Back Greener.

Прийняття рішень при формуванні стратегій відновлення та розвитку територій України лише на основі даних про клімат минулого більше не є надійним стратегічним рішенням. Зі зміною клімату змінюються усереднені умови кліматичних періодів.

Якщо політичні цілі та прийняття рішень ґрунтуються лише на історичних даних, вони можуть бути невдалими. Такий підхід неминуче збільшує майбутню вразливість громади до зміни клімату. Розгляд поточних і майбутніх наслідків кліматичної зміни необхідний, щоб допомогти уникнути недоречних і невдалих інвестицій, а також несприятливих для розвитку громади дій.

Планування адаптації має важливе значення для систематичного виявлення потенційно небезпечних наслідків зміни клімату, вивчення адекватних шляхів реагування, моніторингу та оцінки їх успіху. Добре спланована рання адаптація економить бюджет громади, зберігає здоров’я та життя людей. У довгостроковій перспективі вартість бездіяльності буде значно вищою, ніж вартість своєчасної адаптації.