Анотація: У статті розглянуто питання ринку вуглецевих кредитів у контексті екологічної та соціальної відповідальності України. Сучасний розвиток України значно впливає війна з Росією, зокрема на екологічне управління. Військові дії завдали значної шкоди навколишньому середовищу, що потребує термінових заходів після війни. Україна зобов’язана гармонізувати своє екологічне законодавство з європейським. Євроінтеграція передбачає впровадження «зеленої» економіки, відновлюваної енергетики та ринку вуглецевих кредитів. Ці зміни є важливою частиною розвитку соціальної та екологічної відповідальності країни. Автор проаналізував сутність феномену екологічної відповідальності, на підставі наукової літератури запропонував власне визначення екологічної відповідальності, а саме це одна із сучасних зовнішніх та внутрішніх функцій держави забезпечувати сталий розвиток у сфері екології та обов’язки щодо відшкодування погіршення якості навколишнього середовища, якщо економічні дії та мета держави завдали відповідну шкоду екології. Встановлено, що ринок вуглецевих кредитів був запроваджений Кіотським протоколом 1997 року та Паризькою кліматичною угодою 2015 року. Україна також стала учасницею Паризької кліматичної угоди та взяла на себе зобов’язання по скороченню викидів вуглецю в атмосферне повітря. Досліджено ефективність ринку вуглецевого кредиту в післявоєнній Україні в контексті екологічного та соціального розвитку в таких аспектах: а) підвищення рівня економіки; б) запровадження нових робочих місць; в) підвищення стану навколишнього середовища; г) міжнародна співпраця та подальша інтеграція до Європейського Союзу; д) сталий розвиток.