Анотація: Міжнародна торгівля є важливою складовою економічного зростання, саме тому важливим аспектом є пошук ефективного виходу на міжнародні ринки, що принесе позитивні результати як в короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. В дослідженні обґрунтовані рекомендації щодо виходу експортерів на міжнародні ринки, оскільки це підвищує економічний розвиток та позиції країни у світовому господарстві. Нині питання виходу на міжнародний ринок тісно пов’язане з інструментами підтримки та просування експорту, оскільки на ринку присутня висока конкуренція. В дослідженні було виділено економічні та додатково стимулювальні інструменти просування експорту. Перші включають в себе фінансові та податкові інструменти, а другі зумовлені використанням адміністративних та маркетингових заходів. В дослідженні значна увага приділяється аналізу світових тенденцій щодо експорту товарів; визначенню методів та показників оцінки ефективності системи підтримки експорту, що дає змогу країнам виміряти вплив діяльності з підтримки та просування експорту, адже дієвість інструментів різниться за країнами, на що впливає ряд факторів. В дослідженні акцентовано увагу, що з моменту початку повномасштабного вторгнення українські експортери стикаються з багатьма викликами, саме тому питання ефективного стратегування є першочерговим для розвитку країни і суб’єктів господарювання. Однією з найбільших проблем в експорті України є дисбаланси зовнішньої торгівлі: високий обсяг експорту сировинної продукції та значна кількість імпортованої продукції з доданою вартістю, саме тому питання підтримки та просування експорту є наразі таким актуальним. В дослідженні обґрунтовано і обрано ключові регіони для українського експорту: європейський, азійський, американський, африканський, регіони Австралії та Океанії. Вибір регіонів зумовлений стратегією диверсифікації ринків експорту. Україні вже зараз необхідно знижувати ризики у сфері міжнародної торгівлі, щоб уникнути ризиків, які можуть виникнути під час вступу до Європейського Союзу, адже наші національні економічні інтереси тісно переплітаються з іншими країнами цього інтеграційного об’єднання. Рекомендації, надані українським експортерам, були адаптовані до певних умов і частин регіону, які мають специфічні особливості. Обґрунтовуючи вихід суб’єктів господарювання на ринок конкретного регіону, в дослідженні було визначено і аргументовано перспективні сектори національної економіки, зважаючи на поствійськову важливість цієї галузі для держави.