Анотація: Актуальність теми дослідження зумовлена стрімким розвитком цифрової економіки та зростанням значення цифрової торгівлі, що потребує вдосконалення інституційного забезпечення її регулювання. Багатостороння система регулювання міжнародної цифрової торгівлі стикається з численними викликами, такими як різниця у підходах до регулювання, цифровий розрив між розвиненими та країнами, що розвиваються, а також невизначеність у термінології. У статті вивчаються ключові інституції та їхня роль у регулюванні цифрової торгівлі, проблеми внутрішнього регулювання та вплив законодавства на глобальному рівні.

Метою статті є виявлення та аналіз існуючих проблем у регулюванні міжнародної цифрової торгівлі, а також розробка рекомендацій для покращення інституційного забезпечення цієї сфери. Акцент робиться на необхідності детального дослідження впливу внутрішніх регулювань і міжнародних інституцій на розвиток цифрової торгівлі, що дозволить виявити ключові фактори, які сприяють або заважають її зростанню. Порівняльний аналіз впливу законодавства ЄС на цифрову торгівлю в різних регіонах світу надає цінну інформацію про глобальний вплив європейських регулювань.Розглядаються ефективність різних шаблонів правил цифрової торгівлі, запропонованих як розвиненими країнами-членами СОТ, так і країнами, що розвиваються. Значна увага приділяється проблемам, пов’язаним з розбіжностями у регулюванні конфіденційності, захисту даних, доступу правоохоронних органів та національної безпеки. Обговорюються виклики, з якими стикається режим СОТ, зокрема питання мораторію на митні збори на електронні передачі та вплив цифрового податку на послуги. Стаття також розглядає швидку цифрову трансформацію як нові можливості для економічного розвитку, а також регуляторні виклики, що можуть затьмарити ці можливості. Підкреслюється важливість міжнародного співробітництва, діалогу та регуляторної гармонізації для забезпечення інклюзивного та стабільного цифрового розвитку в усіх країнах світу.