Анотація: Доведена доцільність дезагрегації характеристик конкурентоспроможності підприємств як умови визначення рівнів впливу зовнішніх і внутрішніх чинників, врахування яких є аналітичною основою обґрунтування відповідних управлінських рішень. Представлено розширене трактування сфери конкурентних інтересів підприємств, яке включає у себе не тільки ринки збуту готової продукції, а й ринкові сегменти, де вони виступають споживачами ресурсів з відповідним рівнем конкурентоспроможності у придбання якісних ресурсів у необхідній кількості.

Визначено категоріальні та оціночні компоненти поняття конкуренція, що дозволило з’ясувати суть конкурентоспроможності як економічної категорії і оціночної характеристики конкурентного положення підприємств на ринку. Доведено, що смисловий дуалізм конкурентоспроможності має два варіанти прояву: як процесу вирішення економічних протиріч між контрагентами ринку; як суперництво за певний предмет конкуренції з безпосередніми конкурентами. Ключовим моментом змістовного наповнення конкурентоспроможності є суперництво за предмет конкуренції. Зроблено висновок, що предметом конкуренції є економічні ресурси, наявність яких є умовою здійснення відтворювального процесу в підприємстві. Показана залежність отримання підприємствами необхідних ресурсів від їх конкурентної результативності на ринках діяльності — товарних(продуктових), матеріальних і фінансових ресурсів, ринку робочої сили, де суб’єкти ринку виступають як продавець та покупець, обмінюючи необхідний ресурс на грошовий чи товарний еквівалент. Визначена причинно-наслідкова доцільність диференціації секторальної конкурентоспроможності — товарної, кадрової, інвестиційної, кредитної та ресурсно-матеріальної, і циклічної — функціональної, потенційної і реалізованої. Надано визначення та показана роль функціональної, потенційної та реалізованої конкурентоспроможності у формуванні комплексу конкурентоспроможності підприємства як об’єкту аналітичної уваги на основних ринках діяльності

підприємств.