Анотація: Сучасний етап розвитку глобальної економіки, що характеризується високим рівнем невизначеності, загостренням конкурентної боротьби та поси-ленням викликів кліматичних змін, актуалізує необхідність переосмислення підхо-дів до управління логістикою підприємств на засадах сталого розвитку. Логістика дедалі частіше трактується не лише як сукупність операційних процесів перемі-щення матеріальних, фінансових та інформаційних потоків, а як інтегрована сис-тема стратегічного управління, здатна забезпечувати баланс між економічними вигодами, екологічною відповідальністю та соціальним добробутом. У науковій площині це зумовлює необхідність застосування концепції потрійного критерію результативності (triple bottom line), яка дозволяє оцінювати ефективність логіс-тики не лише за фінансовими показниками, а й за її внеском у збереження довкілля та формування позитивного соціального ефекту. Додаткового значення набува-ють принципи циркулярної економіки, що передбачають мінімізацію відходів, по-вторне використання ресурсів та побудову замкнених ланцюгів поставок. У поєд-нанні з моделями організаційної резильєнтності це створює підґрунтя для підвищення адаптивності підприємств до глобальних кризових впливів, зокрема воєнних, енергетичних та кліматичних. Обґрунтовано, що оптимізація базових логістичних процесів, доповнена цифровою трансформацією, автоматизацією операцій і впровадженням систем комплексного оцінювання ефективності (KPI, ESG-індикатори, екологічний слід продукції), є визначальним чинником довгостро-кової конкурентоспроможності підприємств. Цифрові технології, зокрема інстру-менти штучного інтелекту, блокчейн, IoT та big data-аналітика, відкривають мо-жливості для глибокої інтеграції ланцюгів постачання, прозорості бізнес-процесів і формування нових бізнес-моделей на засадах інноваційності та сталості. Дове-дено, що управління логістикою підприємств у парадигмі сталого розвитку фор-мує не лише екологічні переваги (зменшення викидів СО₂, енергоефективність, раціональне використання ресурсів), а й створює стратегічні можливості іннова-ційного зростання. Такі можливості проявляються у диверсифікації ринків збуту, розширенні спектра логістичних послуг, формуванні партнерських екосистем та підвищенні довіри з боку споживачів і інвесторів. У результаті логістика трансфо-рмується у ключовий інструмент сталого розвитку бізнесу, здатний забезпечити синергію економічних, соціальних та екологічних ефектів.