Анотація: період посткризового відновлення та цифрової трансформації ринку праці питання якості зайнятості набуває особливої значущості. Вона визначає здатність інституційної системи забезпечувати стабільність, соціальний за-хист і професійну мотивацію. В українському контексті якість зайнятості зали-шається нерівномірною: значна частина працівників у нестандартних форматах — зокрема фріланс, доглядова та платформна праця — перебуває поза межами пра-вового регулювання. Компенсаторна роль домогосподарств, фрагментарність нормативного поля, слабка цифрова інтеграція та обмежений доступ до соціаль-ного діалогу свідчать про недостатню інституційну спроможність. Водночас вплив інституційних механізмів на здатність системи праці адаптуватися до но-вих форматів зайнятості залишається недостатньо дослідженим. Так само пот-ребує уваги питання ресурсної спроможності домогосподарств як чинника трудо-вої стабільності.

Метою дослідження є ідентифікація ключових інституційних детермінантів яко-сті зайнятості на прикладі України та Литви, оцінка їх ефективності та форму-лювання рекомендацій для модернізації української політики зайнятості. У межах порівняльного аналізу розглянуто нормативне охоплення, інституційну доступ-ність, цифрову інфраструктуру, механізми соціального діалогу та фінансову стій-кість домогосподарств. Особливу увагу приділено нестандартним форматам праці та ролі сімʼї як компенсаторного механізму добробуту. Литовська модель демонструє вищу узгодженість регуляторних інструментів, цифрову інтеграцію та нормативну гнучкість, тоді як українська система потребує оновлення право-вої бази, розширення охоплення та визнання нових форматів трудової участі.

Запропоновано стратегічні напрями вдосконалення політики зайнятості з ураху-ванням принципів соціальної якості праці, викликів посткризового розвитку та по-треби в інституційній стійкості. Перспективи подальших досліджень охоплюють розробку індикаторів соціальної якості, оцінку компенсаторних механізмів домого-сподарств і моделювання впливу інституційної доступності на продуктивність зайнятості.