Анотація: У статті досліджено трансформацію ринку страхування України в умо-вах воєнного стану крізь призму соціальної стійкості, цифровізації та макрофіна-нсової стабільності. Показано, що з початком повномасштабної агресії Російської Федерації страховий сектор зазнав суттєвих структурних викликів: скорочення перестрахувальних можливостей, зростання ризиковості активів, обмеження лік-відності та зниження платоспроможного попиту населення. Водночас цифровіза-ція виявилася потужним чинником підтримки ринку — розвиток e-сервісів, диста-нційного андерайтингу, електронних виплат і створення єдиного реєстру збитків забезпечили безперервність страхових операцій, підвищили прозорість та довіру клієнтів. Особлива увага приділяється соціальному аспекту функціонування га-лузі: доступності страхових продуктів для вразливих груп населення, зокрема вну-трішньо переміщених осіб, пенсіонерів, людей з інвалідністю та багатодітних ро-дин. Проаналізовано законодавчі ініціативи щодо компенсації за знищене житло (законопроєкт № 11028, програма «HOME»), які розглядаються як механізми міні-мізації гуманітарних втрат і прискореного відновлення житлового фонду. Висвіт-лено проблему нерівного доступу до страхових послуг через фінансові барʼєри, ци-фровий розрив та нерівномірний розвиток інфраструктури. Обґрунтовано доцільність впровадження гібридних моделей державно-приватного партнерства, субсидування страхових премій і використання цифрових платформ (зокрема «Дія») для інтеграції соціальних і страхових механізмів. Зроблено висновок, що фо-рмування інклюзивного, технологічно гнучкого та соціально орієнтованого стра-хового ринку є необхідною передумовою макрофінансової стабільності та віднов-лення довіри населення до фінансової системи України в післявоєнний період.