Анотація: Поняття «комплаєнс» є достатньо новим для українського бізнессередовища, тоді як міжнародні стандарти визначають його як одну зі складових корпоративного управління. Міжнародні й національні норми законодавства та стандарти банківської діяльності постійно поглиблюються, що фактично ускладнює для звичайних працівників можливість слідкувати за всіма змінами та дотримуватися вимог. Євроінтеграційний вектор розвитку України передбачає необхідність адаптації вітчизняного нормативно-правового забезпечення, яке регламентує банківську діяльність. Саме тому вдосконалення теоретичних засад і формування практичних рекомендацій щодо пошуку моделей впровадження комплаєнс функцій у систему корпоративного управління банків має відбуватися системно відповідно до вимог міжнародних стандартів і Директив ЄС. Дослідженню комплаєнс-менеджменту присвячені праці таких зарубіжних науковців, як К. Кольянезе та Д. Неш, а також у працях українських авторів, таких як Білошапка В. С., Єгорова А. С., Калініченко Л. Л., Колодізєв О. М., Коршун А. В., Коцюба О. В., Можаровський М. Ю., Овчелупова О. М., Оніщенко І. О., Охрименко І. Б., Світлична В. Ю., Сівкова К. О., Тарасевич Н. В., Цовма Б. В., Чудак Л. А., Шелудько С. А. Метою статті є теоретичне узагальнення загальних і специфічних ознак і функцій комплаєнс з урахуванням специфіки банківської діяльності. Cтаттю присвячено визначенню поняття «банківський комплаєнс». Систематизовано та проаналізовано визначення поняття «комплаєнс» у загальному розумінні та Кембриджському словнику, що дозволило виокремити межі та джерела комплаєнс. Узагальнено основні ознаки комплаєнс та запропоновано його авторське тлумачення як комплексного явища. Доведено нетотожність понять «комплаєнс» і «банківський комплаєнс». Узагальненно та проаналізовано нормативні та наукові підходи до тлумачення банківського комплаєнс. За результатами дослідження встановлено, що комплаєнс є відповідністю банків усім необхідним принципам та суворе слідування законодавству: від норм оформлення працівників до бізнесової етики у роботі з партнерами; від міжнародного та національного законодавства до внутрішніх корпоративних правил. Як наслідок, бізнес отримує хорошу репутацію на ринку та довіру клієнтів і партнерів. Комплаєнс тлумачиться як певні заходи у банку, які не дозволять його співробітникам порушити закон чи корпоративну етику. Визначено об’єктивні та суб’єктивні ознаки та функції банківського комплаєнс, які розкривають його з об’єктивного та суб’єктивного аспектів. Запропоновано авторське тлумачення поняття «банківський комплаєнс» як явище банківських відносин; стан банківської системи; процес корпоративного банківського управління.