Анотація: В умовах зростання економічної нестабільності, структурних транс-формацій та обмеженості інвестиційних ресурсів проблема забезпечення ефектив-ності капіталоутворення на рівні підприємства набуває особливої актуальності. У сучасній економічній практиці оцінювання ефективності капіталоутворення зде-більшого ґрунтується на аналізі фінансових результатів, показників рентабель-ності або вартісних індикаторів. Водночас така результативна інтерпретація не дозволяє виявити внутрішні процесні дисбаланси, які впливають на здатність під-приємства до відтворення та розвитку капіталу у середньо- та довгостроковій перспективі, особливо в умовах динамічних змін зовнішнього середовища. Ключова проблема полягає в обмеженості існуючих методичних підходів, які ототожнюють ефективність капіталоутворення з досягнутими фінансовими результатами та не враховують якість перебігу економічних процесів. Підприємства з порівнянними показниками прибутковості можуть суттєво відрізнятися за логікою формування, трансформації та конвертації капіталу, що свідчить про наявність прихованих процесних обмежень, не зафіксованих традиційними індикаторами, але критично важливих для забезпечення стійкості розвитку. Незважаючи на значний науковий доробок у сфері аналізу ефективності капіталу, недостатньо дослідженими зали-шаються питання процесної діагностики капіталоутворення, інтеграції різних процесних вимірів у єдину аналітичну логіку, а також виявлення асинхронності між накопиченням, трансформацією та конвертацією капіталу на рівні підприємства. Це обмежує можливості використання результатів оцінювання для формування обґрунтованих управлінських рішень. Метою статті є обґрунтування та апроба-ція процесно орієнтованого методичного підходу до оцінювання ефективності ка-піталоутворення на підприємстві, що забезпечує перехід від результативного аналізу до діагностики якості та узгодженості ключових економічних процесів. У статті запропоновано функціонально-матричний підхід до діагностики ефектив-ності капіталоутворення, який поєднує функціональні, матричні та динамічні мо-делі аналізу. Методика апробована на вибірці 12 підприємств переробної промис-ловості, що дозволило ідентифікувати типові процесні конфігурації, напрями асинхронності та характер взаємодії між основними процесами капіталоутво-рення. Кореляційний аналіз Спірмена використано як допоміжний інструмент для інтерпретації узгодженості процесних змін без встановлення причинно- наслідкових зв’язків. Отримані результати підтверджують, що ефективність капіталоутворення має процесно неоднорідний характер і не може бути пояснена універсальними факторами або ізольованими показниками. Запропонований підхід дозволяє виявляти приховані процесні дисбаланси та формує аналітичну основу для прийняття диференційованих управлінських рішень, спрямованих на забезпе-чення відтворювальної спроможності капіталу в умовах динамічного економічного середовища.