Анотація: статті оцінено селективність вступу та сегментацію континге-нту за конкурсним балом як економічно значущий параметр функціонування за-кладу вищої освіти, що пов’язаний із витратами академічного вирівнювання, ризи-ками відрахувань і результативністю освітніх програм. Емпірична база — агреговані дані ЄДЕБО щодо зарахованих вступників на основі ПЗСО (денна форма) у 2025 р. (n = 1816). Селективність виміряно порогом КБ = 150 та бінарною змінною Y: Y = 1 за КБ ≥ 150 і Y = 0 за КБ < 150; у вибірці переважає сегмент КБ < 150 (69,4 %; 1260 осіб) над КБ≥150 (30,6 %; 556 осіб). Методичний інструментарій поєднує опи-сові статистики КБ, декомпозицію внеску спеціальностей/ОПП у загальний про-філь селективності, структурні порівняння часток Y, χ²-критерій Пірсона та бі-нарну логістичну регресію Pr(Y = 1) для оцінки ефекту фінансування. Показано, що формування «профілю селективності» концентрується у масових спеціальностях (передусім C1, D2, D3, D5), а внутрішні профілі Y суттєво різняться між ОПП, утворюючи «точки зростання» та «зони ризику» для управління контингентом. Виявлено істотні відмінності між бюджетом і контрактом: частка КБ ≥ 150 ста-новить 57,58 % проти 29,06 %; χ²=35,82 при df = 1 (p = 2,16·10⁻⁹), V Крамера = 0,140. Логістична модель підтверджує позитивний ефект бюджетного каналу (OR = 3,31; 95 % ДІ: 2,19–5,00; p < 0,001). У policy-блоці виконано ex ante сценарії для 2026 р. за проєктним порогом КБ ≥ 150 для C1: за часткового перерозподілу «відсіченого» сегмента 30 %/50 %/70 % очікуване скорочення загального набору оцінюється в межах −216…−92 осіб, а зростання частки Y = 1 має переважно механічний харак-тер (через зменшення N). Результати обґрунтовують доцільність програмно- орієнтованих управлінських рішень та обережність щодо уніфікованих порогів для нерегульованих спеціальностей. Наукова новизна — сценарна оцінка.