Анотація: У статті досліджено трансформацію архітектури кредитування ма-лого та середнього бізнесу (МСБ) в Україні в умовах повномасштабної війни та переходу до економічного відновлення. Актуальність теми зумовлена зростанням ролі МСБ як ключового драйвера економічної стійкості, загостренням кредитних ризиків у банківському секторі, порушенням традиційних каналів фінансування та необхідністю формування ефективної моделі ресурсного забезпечення підприєм-ництва в умовах високої невизначеності та післякризової трансформації еконо-міки. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні концепції кредитування МСБ як трансформованої фінансової архітектури та визначенні напрямів її вдосконалення з урахуванням викликів воєнного та поствоєнного періодів. У статті запропоновано підхід до трактування кредитування МСБ не як сукупності окремих банківських продуктів чи державних програм, а як багаторівневої інституційної си-стеми взаємодії банківського сектору, держави, міжнародних фінансових інститу-цій, альтернативних джерел фінансування та самих суб’єктів підприємництва. Проведено аналіз ключових ефектів воєнних умов, серед яких: зростання кредит-них ризиків, погіршення якості заставного забезпечення, підвищення невизначено-сті грошових потоків, а також територіальна та галузева асиметрія доступу до фінансових ресурсів. Встановлено фрагментарність чинної моделі кредитування, її значну залежність від компенсаційних механізмів (зокрема державної програми «5–7–9 %»), а також недостатній розвиток небанківських інструментів фінансу-вання, таких як лізинг і факторинг. Доведено, що ефективність функціонування системи кредитування МСБ визначається якістю розподілу ризиків між учасни-ками, рівнем інституційної узгодженості та здатністю системи адаптуватися до посткризових викликів. Запропоновано підхід до розгляду цієї системи як трансфо-рмованої фінансової архітектури, що потребує комплексної перебудови. Обґрун-товано напрями вдосконалення, зокрема перехід до селективної гарантійно-посе-редницької моделі кредитування, розвиток альтернативних джерел фінансування, активізацію цифровізації фінансових процесів, а також концентрацію ресурсів на підтримці пріоритетних секторів економічного відновлення. Встановлено, що ре-алізація запропонованих змін сприятиме підвищенню ефективності фінансового посередництва, зниженню системних ризиків та зміцненню фінансової стійкості банківського сектору в умовах відновлення економіки України.