KNEU Logo Публікації КНЕУ імені Вадима Гетьмана Publications of KNEU named after Vadym Hetman
Switch to Ukrainian Switch to English
Collection of Scientific Papers "Scientific Notes"

Collection of Scientific Papers "Scientific Notes"

ISSN 2415-8518
Ковтун Віта Петрівна  
Vita Kovtun  
Чухраєва Наталія Миколаївна  
Nataliia Chukhraieva  

Цифровізація як чинник формування конкурентних переваг підприємств у новітній моделі економіки

Digitalization as a factor in the formation of competitive advantages of enterprises in the modern economic model

DOI:

10.33111/vz_kneu.43.26.02.38.264.270

Анотація: У статті досліджено цифровізацію як ключовий чинник формування конкурентних переваг підприємств в умовах новітньої моделі економіки, що характеризується високою динамічністю, глобалізацією економічних процесів, розвитком цифрових технологій, поширенням платформних бізнес-моделей та зростанням ролі інтелектуального капіталу. Обґрунтовано, що цифрова трансформація докорінно змінює традиційні джерела конкурентоспроможності, зміщуючи акцент із матеріальних ресурсів та ефекту масштабу на цифрові ресурси, дані, інформаційно-комунікаційні технології, інновації, мережеві ефекти та здатність підприємств швидко адаптуватися до змін зовнішнього середовища. Визначено, що цифровізація є не лише інструментом підвищення ефективності функціонування підприємств, а й стратегічним фактором забезпечення їх довгострокового розвитку та зміцнення ринкових позицій. Метою статті є обґрунтування механізмів впливу цифровізації на формування конкурентних переваг підприємства в умовах новітньої моделі економіки на основі інтеграції ресурсно-орієнтованого та індустріального підходів, а також розроблення концептуальної моделі трансформації технологічних, інформаційно-аналітичних, організаційно-управлінських, інноваційних, ринкових факторів і людського капіталу у стійкі конкурентні позиції підприємства.
Методологічною основою дослідження стали системний підхід, методи аналізу, синтезу, узагальнення, класифікації, логічного та порівняльного аналізу, а також структурно-логічне моделювання. У результаті дослідження систематизовано ключові механізми впливу цифровізації на формування конкурентних переваг підприємств, що реалізуються через автоматизацію бізнес-процесів, підвищення продуктивності праці, оптимізацію операційних і транзакційних витрат, розвиток цифрових платформ, використання великих даних, штучного інтелекту та сучасних інформаційноаналітичних систем. Виокремлено основні групи факторів формування конкурентних переваг підприємств в умовах цифровізації, до яких віднесено технологічні, інформаційно-аналітичні, організаційно-управлінські, інноваційні, ринкові фактори та фактори людського капіталу. Доведено, що їх синергетична взаємодія забезпечує трансформацію ресурсної бази підприємства у стійкі конкурентні переваги, підвищує його адаптивність до змін цифрового середовища та сприяє зміцненню конкурентоспроможності. Розроблено структурно-логічну модель формування конкурентних переваг підприємства, яка відображає взаємозв’язок між цифровізацією, визначеними групами факторів та результатами діяльності підприємства у вигляді зростання продуктивності, скорочення витрат, розвитку інноваційних бізнес-моделей і зміцнення ринкових позицій. Практичне застосування запропонованої моделі на прикладі ПрАТ «Прогрес» підтвердило ефективність комплексної цифрової трансформації у забезпеченні конкурентоспроможності підприємства. Водночас визначено основні виклики цифровізації, серед яких високі інвестиційні витрати, необхідність розвитку цифрових компетентностей персоналу, посилення конкуренції за доступ до даних, ризики кібербезпеки та нерівномірність доступу до цифрових ресурсів. Наукова новизна дослідження полягає в інтеграції ресурсно-орієнтованого та індустріального підходів до пояснення механізмів формування конкурентних переваг підприємств в умовах цифрової економіки та розробленні комплексної структурно-логічної моделі їх формування. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованих підходів при розробленні цифрових стратегій підприємств, удосконаленні процесів стратегічного управління та забезпеченні їх довгострокової конкурентоспроможності.
Abstract: The article examines digitalization as a key factor in the formation of enterprises’ competitive advantages within the modern economic model, characterized by high dynamism, the globalization of economic processes, rapid technological development, the proliferation of platform-based business models, and the increasing importance of intellectual capital. It is substantiated that digital transformation fundamentally reshapes the traditional sources of competitiveness by shifting the focus from tangible resources and economies of scale to digital resources, data, information and communication technologies, innovation, network effects, and enterprises’ ability to rapidly adapt to changes in the external environment. It is established that digitalization serves not only as a tool for improving enterprise performance but also as a strategic factor in ensuring long-term development and strengthening market positions. The purpose of the article is to substantiate the mechanisms through which digitalization influences the formation of enterprises’ competitive advantages within the modern economic model by integrating the resource-based view and the industry-based approach, as well as to develop a conceptual model explaining the transformation of technological, information and analytical, organizational and managerial, innovative, and market factors, together with human capital, into sustainable competitive positions. The methodological framework of the study is based on the systems approach and incorporates the methods of analysis, synthesis, generalization, classification, logical and comparative analysis, as well as structural and logical modelling. The research systematizes the key mechanisms through which digitalization contributes to the formation of enterprises’ competitive advantages, including business process automation, productivity enhancement, optimization of operational and transaction costs, the development of digital platforms, and the application of big data, artificial intelligence, and advanced information and analytical systems. The principal groups of factors determining the formation of competitive advantages under digitalization are identified, namely technological, information and analytical, organizational and managerial, innovative, market, and human capital factors. It is demonstrated that their synergistic interaction ensures the transformation of an enterprise’s resource base into sustainable competitive advantages, enhances its adaptability to changes in the digital environment, and strengthens its overall competitiveness. A structural and logical model of enterprise competitive advantage formation is developed, illustrating the interrelationships between digitalization, the identified groups of factors, and enterprise performance outcomes manifested through productivity growth, cost reduction, the development of innovative business models, and strengthened market positions. The practical application of the proposed model, based on the case of PJSC “Progress,” confirms the effectiveness of comprehensive digital transformation in enhancing enterprise competitiveness. At the same time, the study identifies the major challenges associated with digitalization, including high investment costs, the need to develop employees’ digital competencies, increasing competition for access to data, cybersecurity risks, and unequal access to digital resources. The scientific novelty of the research lies in integrating the resourcebased view and the industry-based approach to explain the mechanisms of competitive advantage formation in the digital economy and in developing a comprehensive structural and logical model of this process. The practical significance of the findings lies in the possibility of applying the proposed approaches to the development of enterprise digital strategies, the improvement of strategic management processes, and the enhancement of long-term competitiveness.
Ключові слова: цифровізація, конкурентні переваги підприємства, цифрова трансформація, динамічні здібності, ресурсно-орієнтований підхід, індустріальний підхід, цифрова економіка
Key words: Digitalization, enterprise competitive advantages, digital transformation, dynamic capabilities, resource-based view, industry-based approach, digital economy
УДК: 330.341.1:004:658.1
UDC: 330.341.1:004:658.1

JEL: D21 L25 L86 M15 O33

To cite paper
In APA style
Kovtun, V., & Chukhraieva, N. (2026). Digitalization as a factor in the formation of competitive advantages of enterprises in the modern economic model. Collection of Scientific Papers "Scientific Notes", 43 (2), 166-185. http://doi.org/10.33111/vz_kneu.43.26.02.38.264.270
In MON style
Ковтун В.П., Чухраєва Н.М. Цифровізація як чинник формування конкурентних переваг підприємств у новітній моделі економіки. Збірник наукових праць "Вчені записки". 2026. № 43(2). С. 166-185. http://doi.org/10.33111/vz_kneu.43.26.02.38.264.270 (дата звернення: 19.10.2026).
With transliteration
Kovtun, V., Chukhraieva, N. (2026) Tsyfrovizatsiia yak chynnyk formuvannia konkurentnykh perevah pidpryiemstv u novitnii modeli ekonomiky [Digitalization as a factor in the formation of competitive advantages of enterprises in the modern economic model]. Collection of Scientific Papers "Scientific Notes", no. 43(2). pp. 166-185. http://doi.org/10.33111/vz_kneu.43.26.02.38.264.270 [in Ukrainian] (accessed 19 Oct 2026).
# 43(2) / 2026 # 43(2) / 2026
Download Paper
3
Views
0
Downloads
0
Cited by

  1. Wen, H., Zhong, Q., Lee, C. (2022). Digitalization, competition strategy and corporate innovation: Evidence from Chinese manufacturing listed companies. International Review of Financial Analysis. Vol. 82. https://doi.org/10.1016/j.irfa.2022.102166.
  2. Kreiterling, C. (2023). Digital innovation and entrepreneurship: a review of challenges in competitive markets. Journal of Innovation and Entrepreneurship. Vol. 12, 49. https://doi.org/10.1186/s13731-023-00320-0.
  3. Hassan, S.S., Meisner, K., Krause, K. et al. (2024). Is digitalization a source of innovation? Exploring the role of digital diffusion in SME innovation performance. Small Business Economics. Vol. 62, 1469–1491. https://doi.org/10.1007/s11187-023-00826-7.
  4. Knudsen, E., Lien, L., Timmermans, B., Belik, I., Pandey, S. (2021). Stability in turbulent times? The impact of digitalization on the sustainability of competitive advantage. Journal of Business Research. Vol. 128, 360–369. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2021.02.008.
  5. Koch, T., Windsperger, J. (2017). Seeing through the network: Competitive advantage in the digital economy. Journal of Organization Design. Vol. 6, 6. https://doi.org/10.1186/s41469- 017-0016-z.
  6. Li, P., Zhao, M., Wu, W. (2026). Exploring the impacts of digital technology on small and medium-sized corporate competitive advantage: Evidence from the Chinese A-share manufacturing industry. Systems. Vol. 14(3). https://doi.org/10.3390/systems14030256.
  7. Matalamäki, M.J., Joensuu-Salo, S. (2022). Digitalization and strategic flexibility — a recipe for business growth. Journal of Small Business and Enterprise Development. Vol. 29(3), 380–401. https://doi.org/10.1108/JSBED-10-2020-0384.
  8. Lähteenmäki, I., Nätti, S., Saraniemi, S. (2022). Digitalization-enabled evolution of customer value creation: An executive view in financial services. Journal of Business Research. Vol. 146, 504–517. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2022.04.002.
  9. Costa, J., Castro, R. (2021). SMEs must go online–E-commerce as an escape hatch for resilience and survivability. Journal of Theoretical and Applied Electronic Commerce Research. Vol. 16(7), 3043–3062. https://doi.org/10.3390/jtaer16070166.
  10. Lányi, B., Hornyák, M., Kruzslicz, F. (2021). The effect of online activity on SMEs’ competitiveness. Competitiveness Review. Vol. 31(3), 477–496. https://doi.org/10.1108/CR-01- 2020-0022.
  11. Rossato, C., Castellani, P. (2020). The contribution of digitalisation to business longevity from a competitiveness perspective. The TQM Journal. Vol. 32(4), 617–645. https://doi.org/10.1108/TQM-02-2020-0032.
  12. Vide, R.K., Hunjet, A., Kozina, G. (2022). Enhancing sustainable business by SMEs’ digitalization. Journal of Strategic Innovation and Sustainability. Vol. 17(1). https://doi.org/10.33423/jsis.v17i1.5013.
  13. Pfister, P., Lehmann, C. (2023). Measuring the success of digital transformation in German SMEs. Journal of Small Business Strategy. Vol. 33(1). https://doi.org/10.53703/001c.39679.
  14. Kyshakevych, B., Maksyshko, N., Hrytsenko, K., Voronchak, I., Demediuk, B. (2024). Analyzing the efficiency of digitalization in SMEs across EU countries using DEA models. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice. Vol. 3(56), 215–229. https://doi.org/10.55643/fcaptp.3.56.2024.4344.
  15. Lähteenmäki, I., Nätti, S., Saraniemi, S. (2022). Digitalization-enabled evolution of customer value creation: An executive view in financial services. Journal of Business Research. Vol. 146, 504–517. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2022.04.002.
  16. Radicic, D., Petković, S. (2023). Impact of digitalization on technological innovations in SMEs. Technological Forecasting and Social Change. Vol. 191, 122474. https://doi.org/10.1016/j.techfore.2023.122474.
  17. Kahveci, E., Avunduk, Z.B., Daim, T., Zaim, S. (2024). The role of flexibility, digitalization, and crisis response strategy for SMEs: Case of COVID-19. Journal of Small Business Management. https://doi.org/10.1080/00472778.2024.2377671.
  18. Wang, J., Bai, T. (2024). How digitalization affects the effectiveness of turnaround actions for firms in decline. Long Range Planning. Vol. 57(1), 102140. https://doi.org/10.1016/j.lrp.2021.102140.
  19. Khurana, I., Dutta, D.K., Ghura, A.S. (2022). SMEs and digital transformation during a crisis. Journal of Business Research. Vol. 150, 623–641. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2022.06.048.
  20. Hwang, W.S., Kim, H.S. (2022). Does adoption of emerging technologies improve technical efficiency? Small Business Economics. Vol. 59(2), 627–643. https://doi.org/10.1007/s11187-021-00554-w.
  21. Martinelli, E.M., Farioli, M.C., Tunisini, A. (2021). New companies’ DNA in digital transformation. Journal of Management and Governance. Vol. 25(4), 1079–1106. https://doi.org/10.1007/s10997-020-09539-5.
  22. Feurer, R., Chaharbaghi, K. (1994). Defining competitiveness: A holistic approach. Management Decision. Vol. 32(2), 49–58. https://doi.org/10.1108/00251749410054819.
  23. Kaleka, A., Berthon, P. (2006). Learning and locale: The role of information in export differentiation. Journal of Business Research. Vol. 59(9), 1016–1024. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2006.07.002.
  24. Porter, M.E. (1998). Competitive Strategy: Techniques for Analyzing Industries and Competitors. New York: Free Press.
  25. McGahan, A.M., Porter, M.E. (1997). How much does industry matter, really? Strategic Management Journal. Vol. 18, 15–30.
  26. Barney, J. (1991). The resource-based model of the firm. Journal of Management. Vol. 17(1), 97–98. https://doi.org/10.1177/014920639101700107.
  27. Barney, J.B. (2001). Resource-based theories of competitive advantage. Journal of Management. Vol. 27(6), 643–650. https://doi.org/10.1177/014920630102700602.
  28. Wernerfelt, B. (1984). A resource-based view of the firm. Strategic Management Journal. Vol. 5(2), 171–180. https://doi.org/10.1002/smj.4250050207.
  29. Wernerfelt, B. (1989). From critical resources to corporate strategy. Journal of General Management. Vol. 14(3), 4–12. https://doi.org/10.1177/030630708901400301.
  30. Aaker, D.A. (1989). Managing assets and skills. California Management Review. Vol. 31(2), 91–106. https://doi.org/10.2307/41166561.
  31. OECD. (2024). Growth of digital economy outperforms overall growth across OECD. https://www.oecd.org/en/about/news/press-releases/2024/05/growth-of-digital-economyoutperforms-overall-growth-across-oecd.html?utm_source=chatgpt.com.
  32. UNCTAD. (2025). Digital economy and technology. Data insights. https://unctadstat.unctad.org/insights/theme/119?utm_source=chatgpt.com.
  33. Li, H., Zhang, Y., Li, Y. (2024). The impact of the digital economy on the total factor productivity of manufacturing firms: Empirical evidence from China. Technological Forecasting and Social Change. Vol. 207. https://doi.org/10.1016/j.techfore.2024.123604.
  34. The Guardian. (2024). Productivity soars in sectors of global economy most exposed to AI. https://www.theguardian.com/technology/article/2024/may/21/productivity-soars-in-sectorsof-global-economy-most-exposed-to-ai-says-report?utm_source=chatgpt.com.
  35. OECD. (2025). Macroeconomic productivity gains from Artificial Intelligence in G7 economies. OECD Artificial Intelligence Papers, No. 41, OECD Publishing, Paris, https://doi.org/10.1787/a5319ab5-en.
  36. Brynjolfsson, E. and McAfee, A. (2017). The Business of Artificial Intelligence. Harvard Business Review, 95(1),62-72.
  37. McKinsey. (2023). The economic potential of generative AI: The next productivity frontier. 68https://www.mckinsey.com/~/media/mckinsey/business%20functions/mckinsey%20digital/our %20insights/the%20economic%20potential%20of%20generative%20ai%20the%20next%20produ ctivity%20frontier/the-economic-potential-of-generative-ai-the-next-productivity-frontier.pdf.
  38. Teece. D. J. (2018). Business models and dynamic capabilities, Long Range Planning. Vol. 51, Issue 1. 40-49, https://doi.org/10.1016/j.lrp.2017.06.007.
  39. World Economic Forum. (2024). The Future of Growth. Report 2024. 291 p. https://www3.weforum.org/docs/WEF_Future_of_Growth_Report_2024.pdf/.
  40. Parker, G. G., Van Alstyne, M. W., & Choudary, S. P. (2016). Platform Revolution: How Networked Markets Are Transforming the Economy and How to Make Them Work for You. Publisher: W.W. Norton & Company. 352 p.
  41. European Fiscal Board. (2023). Annual Report 2023, Brussels. https://commission.europa.eu/system/files/2023-10/EFB-2023-Annual-Report_final_en.pdf.
  42. YouControl. ПрАТ «Прогрес». https://youcontrol.com.ua/