Анотація: Цифровізація економіки та стрімкий розвиток електронної комерції зумовлюють глибинну трансформацію фінансових відносин держави, що проявляється у зміні механізмів формування, розподілу та використання публічних фінансових ресурсів. У цих умовах особливого значення набуває дослідження ролі e-commerce як системоутворюючого елементу цифрової економіки, що впливає не лише на функціонування приватного сектору, але й на інституційні засади публічних фінансів. Водночас, попри активний розвиток цифрових технологій, у науковій літературі недостатньо досліджено електронну комерцію як фактор трансформації державного фінансового господарства, зокрема в частині зміни функціональної сутності публічних фінансів та інтеграції цифрових платформ у систему фінансового управління. Крім того, відсутність системного підходу до аналізу взаємозв’язку між e-commerce та публічними фінансами стримує формування ефективної фінансової політики в умовах цифрової економіки. З огляду на зазначене, метою статті є дослідження теоретичних засад цифровізації фінансових відносин держави та обґрунтування ролі електронної комерції в інституційній трансформації публічних фінансів і державного фінансового господарства. У межах проведеного дослідження розкрито теоретичну сутність державного фінансового господарства як інституційно організованої системи фінансових відносин, що трансформується під впливом цифровізації. Систематизовано основні концептуальні підходи до визначення електронної комерції, зокрема трансакційний, інституційний, платформний та публічно-ціннісний, що дозволило обґрунтувати її багатовимірний характер як економічної та інституційної категорії. Встановлено, що цифрові платформи як ключовий елемент e-commerce забезпечують інтеграцію фінансових потоків у публічному секторі, трансформуючи їх структуру від ієрархічної до мережевої, а також сприяють підвищенню прозорості, підзвітності та ефективності використання бюджетних ресурсів. Обґрунтовано, що під впливом цифровізації відбувається трансформація функцій публічних фінансів, зокрема розширення їх алокаційної, розподільчої та стабілізаційної функцій, а також формування нових функціональних проявів — інформаційно-аналітичної, інституційноінтеграційної та функції забезпечення прозорості і підзвітності. У результаті дослідження доведено, що електронна комерція виступає ключовим фактором інституційної трансформації державного фінансового господарства, формуючи нові моделі фінансового управління, засновані на цифрових платформах і мережевій взаємодії економічних агентів. На цій основі обґрунтовано доцільність застосування інтегративного підходу до дослідження e-commerce у публічному секторі, який поєднує інституційні, платформні та публічно-ціннісні аспекти. Визначено, що для України розвиток електронної комерції у сфері публічних фінансів має значний потенціал у контексті підвищення ефективності бюджетного процесу, удосконалення податкового адміністрування та зміцнення фінансової дисципліни. Водночас реалізація цього потенціалу потребує формування цілісної інституційної моделі інтеграції e-commerce у державне фінансове господарство, розвитку цифрової інфраструктури та адаптації регуляторного середовища до умов цифрової економіки.